Вчитель - логопед:  Волошина  Ірина Леонтіївна

   Освіта: вища  дошкільна

   Педагогічний стаж: 32 роки

   Категорії: І категорія вчитель-логопед; "вища" категорія, педагогічне звання "вихователь-      методист" -  вихователь.

«Мовленнєвий розвиток дитини через казку»

         Для дітей казки являються найулюбленішим жанром художніх творів. Діти можуть слухати казки до безлічі разів. Вони цікаві дітям своєю простотою та зрозумілістю. Казки збагачують та активізують словниковий запас дитини, розвивають зв'язне логічне мовлення, допомагають правильно будувати діалоги. Діти легко запам'ятовують образні вирази: лисичка-сестричка, вовчик-братик, зайчик-побігайчик; повтори: далеко-далеко, котиться-котиться, летіла-летіла; пісеньки головних казкових героїв - колобка, кози-дерези, кривенької качечки.

         Головною метою даного циклу вважається не збільшення кількості казок, які знають діти, та просте їх переказування, а більш детальне засвоєння знайомих казок та на їх основі створення дітьми нових художніх образів та творів.

     Казки - великі помічники у справі формування правильного усного мовлення. Якщо говорити традиційно, то казки збагачують словниковий запас дитини, допомагають правильно будувати діалоги, впливають на розвиток зв'язного логічного мовлення. Але окрім всіх цих ключових завдань не менш важливим є формування в дітей дошкільного віку мовних навичок і умінь - вибір потрібного слова з синонімічного ряду, використання порівнянь, визначень, оволодіння елементами словотворення й словозміни, конструювання словосполучень і речень. І в цьому плані досить велике значення мають нетрадиційні форми і методи роботи з казкою.

      Розпочинаючи роботу з казкою, ми навчаємо дитину вмінню уважно слухати та розуміти зміст прочитаного. Але, щоб правильно зрозуміти художній твір, необхідно яскраво уявляти все зображене в ньому, вдумуватися в нього. Тільки таке читання принесе дитині глибоку насолоду, збагатить новими знаннями, навчить розуміти людей, правильно оцінювати їх вчинки й поведінку, а також різні події та явища .

       Нетрадиційний підхід у роботі з казкою дає можливість дитині нестандартно, оригінально, по - своєму не тільки сприймати зміст, а й творчо перебудовувати хід казки, вводити непередбачені ситуації, придумувати різні кінцівки, з'єднувати декілька сюжетів в один .

      Для розвитку мовлення дітей можна використати цікавий метод - придумування нових назв до добре відомих казок. Наприклад, до казки «Рукавичка» діти придумали наступні назви: «Як дід загубив рукавичку», «Незвичний будиночок» та інші. Такий вид роботи з казкою розвиває логічне мислення дітей, стимулює дитину до пошуку потрібних слів, тому що назва казки повинна чітко відображати її зміст.

    Ефективним методом роботи є введення в добре знайому казку нових казкових персонажів. Наприклад, кого б ще міг зустріти Колобок, коли біг по доріжці. Діти придумують різних героїв, навіть таких як черепашка, равлик, їжачок, метелик. Такий прийом розвиває уяву та фантазію дитини, викликає в дитини бажання творити.

       Цікавим є введення в казку нового казкового персонажа замість звичного головного героя. Наприклад, не півник Голосисте Горлечко знайшов колосок, а зайчик Сіра Шубка. Діти розмірковують над тим, що могло б відбуватися в казці в даному випадку. Цей прийом підтримує інтерес до казки і в той же час порушує звичні стереотипи і повертає сюжет казки в нове русло.

    Досить оригінальним методом роботи з казкою є створення елементу загадковості та несподіванки. Наприклад, Колобок стає невидимкою або велетнем. Цей прийом вносить елемент новизни в сприйнятті давно відомої казки. Тут пропонується малюкам створити нову казку або якийсь її епізод. На даному етапі роботи особливо необхідно звернути увагу на розвиток у дітей уяви, яка робить дитину індивідуально-творчою, неповторною, нестандартною.

      Наступним нетрадиційним методом роботи з казкою можна назвати метод об'єднання двох казок в одну з новим сюжетом. Це досить непросто. Адже необхідно логічно вплести нових героїв в сюжет першої казки і придумати новий хід подій. У даному випадку активну роль відіграє і мова, і уява дитини. І в цій роботі організатором і керівником є дорослий.

     Своєрідним методом в загальній системі розвитку мислення і уяви дітей є створення проблемної ситуації в казці за допомогою запитань пошукового характеру (Чому?, Навіщо?, Яким чином?, А що було б, якби?). Наприклад, а що було б, якби дід посадив не ріпку, а яблуню? Такі запитання більш корисні для дітей, тому що змушують дитину мислити і шукати вихід зі створеної ситуації.

      Говорячи про важливість мовного та розумового розвитку дитини, не можна не згадати про метод аналогій, який допомагає формувати асоціативне мислення що є необхідним і для майбутнього школяра, і для дорослої людини. Так,прочитавши дітям казку «Курочка ряба», пропонуємо пригадати, в яких казках також зустрічається мишка. Діти починають згадувати і відшуковувати паралелі.

     Всі ці нетрадиційні методи роботи з казкою спрямовані на розвиток мовленнєвих здібностей дитини і словесної творчості. Для дошкільнят, які опановують усне мовлення, головним є говоріння і слухання. Придумуючи новий казковий твір, дитина говорить, а дорослий записує. Така співпраця вихователя й малюка дає можливість перечитати і обговорити придуману казку. Під час обговорення звертається увага на послідовність висловлення думки, на правильність побудови речень, на узгодження іменників з іншими частинами мови в роді та числі.